Комплексний підхід до проблеми

Кризова ситуація, що склалася в басейні Дніпра, вимагає негайного комплексного втручання на державному, науковому і громадському рівнях.

Що робить уряд для вирішення проблеми?

Міжнародні зобов'язання України

Підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, що відбулося 2014 р., зобов’язує Україну запроваджувати європейські стандарти у різних сферах суспільного життя, включаючи сферу управління водними ресурсами, а саме дотримуватись положень Директиви № 2000/60/ЄС про встановлення рамок діяльності Співтовариства у сфері водної політики; Директиви № 2007/60/ЄС про оцінку та управління ризиками затоплення; Директиви № 91/271/ЄЕС про очистку міських стічних вод; Директиви № 98/83/ЄС про якість води, призначеної для споживання людиною; Директиви № 91/676/ЄС про захист вод від забруднення, спричиненого нітратами з сільськогосподарських джерел.

Графік досягнення цілей в Україні по ВРД ЄС (починаючи з часу підписання Угоди про асоціацію у 2014 р.) є наступним:

1) 3 роки – на прийняття національного законодавства та визначення уповноваженого органу, закріплення на законодавчому рівні одиниці гідрографічного районування території країни, розроблення положення про басейнове управління з покладанням на нього відповідних функцій;

2) 6 років – на визначення районів річкових басейнів та створення механізмів управління міжнародними річками, озерами та прибережними водами, аналіз характеристик районів річкових басейнів, запровадження програм моніторингу якості води;

3) 10 років – на підготовку планів управління басейнами річок, проведення консультацій з громадськістю та публікація цих планів.

Головні засади державної водної політики

Питання забезпечення питною водою, водопостачання та водорегулювання регламентовані у нормативно-правовій базі України.

Конституція України передбачає право громадян на безпечне для життя і здоров’я довкілля, при цьому забезпечення екологічної безпеки та санітарно-епідемічного благополуччя є обов’язком держави. Детальніше з цим законом можна ознайомитись за посиланням http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/2918-14

13 червня 2017 року Президент підписав Закон України “Про оцінку впливу на довкілля”. Документом чітко визначена сфера застосування оцінки впливу на довкілля, зокрема нафтопереробні та газопереробні заводи, теплові та атомні електростанції, хімічне виробництво, будівництво гідротехнічних споруд морських і річкових портів тощо. Документом прописано відповідальність за порушення законодавства про оцінку впливу на довкілля, а також тимчасова заборона та припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства. http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2059-19

Прийнято Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управління водними ресурсами за басейновим принципом”, що став важливим етапом у  реформуванні системи водокористування.
http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1511-17

Міжнародний досвід

Знесення дамб і гребель в США

У США ще з середині 1990-х років працює програма знесення дамб та гребель з метою відновлення річок. Загалом, за цей період в США було внищено близько 1300 дамб різних розмірів.

Дослідження вчених показали, що позитивні зміни після прибирання гребель відбуваються набагато швидше, ніж передбачалося, проте залежать від розміру греблі. В багатьох випадках риби повертаються до історичного середовища проживання вже за кілька тижнів, а осади, що затримувались за дамбами, змиваються та досягають нового стабільного рівня в річковому каналі протягом декількох місяців. Через три-п’ять років ситуація осадів повністю стабілізується після знищення найбільшої дамби.

У серпні 2014 року було завершено наймасштабніший проект з виведення дамби в історії США: висота останньої частини греблі Глінес Каньйон, що на річці Ельва у штаті Вашингтон, складала 64 метри. Багатоступеневий проект розпочався ще в 2011 році, його мета полягала в усуненні непотрібних, застарілих дамб та відновленні природної річкової системи, та передбачала поліпшення умов існування для риби та інших тварин. І справді, лосось вже повернувся до Ельви після майже ста років відсутності, до того ж значно збільшилась популяція інших риб.

Наразі працює черговий проект, бюджет якого складає 50 мільйонів доларів, згідно з яким будуть вилучені дамби вздовж річки Якіма в Каліфорнії, Орегоні та Вашингтоні.  Найбільша дамба буде виведена до 2020 року, що призведе до значного покращення екосистеми, зменшить ризики повені в цьому регіоні, поліпшить кліматичні умови. Прихильники проекту сподіваються – через десять років вздовж річки Якіма корінні народи штату Вашингтон будуть мати можливість знову збирати лосось списами, сітками та іншими традиційними способами.

Досвід США – це реальний найсучасніший приклад позитивних наслідків відмови від застосування дамб та гребель.  Він може допомогти розробити управлінські рішення щодо відновлення басейну Дніпра в Україні.

Реконструкція очисних споруд в столиці Польщі

На річці Віслі ще в 2012 році провели реконструкцію очисних споруд, які розташовані в північно-східній частині Варшави і займають площу 52,7 га. 27 червня 2012 відбулася знакова подія – столиця Польщі перестала зливати стоки в річку. Відтоді всі стоки – 15-18 тис. куб. м на годину при нормальній погоді, або 52 тис. куб. м під час дощу – заходять в спеціальні камери. Потім їх механічно очищують. На очисних спорудах  щодня утворюється 192 т осаду. Обробка осаду відбувається у так званих метантенках (резервуарах великої ємності для біологічної переробки органічного осаду стічних вод без доступу повітря). Мінеральні частинки викачують за допомогою насосів, жир і масло спалюють, неприємний запах зникає в двох станціях дезодорації. Газ, що утворюється метантенках, очищується та зберігається в спеціальних ємностях – спалювання біогазу повністю забезпечує Варшаву теплом і наполовину – електроенергією. Таким чином, завдяки сучасним очисним спорудам, поляки не тільки значно покращили якість води в річці Вісла і Балтійському морі, але й отримують з осадів електроенергію. Модернізацію очисних споруд у Варшаві провели за гроші платників податків – 1153 млрд злотих, а також завдяки дотаціям ЄС і Європейського інвестиційного банку в розмірі 200 млн. євро.

Відновлення Рейну в Німеччині

Досвід Європи свідчить, що навіть найбільш забруднені річки можуть ожити.

 Наприклад,  ще 50 років тому  Рейн, через злиття в нього неочищених відходів підприємств, називали “клоакою Європи”. В результаті аварії на заводі “Сандоз”, що на кордоні зі Швейцарією, в Рейн вилилося 30 тон пестицидів, ртуті та інших небезпечних хімікатів.
Після аварії у будівництво очисних станцій інвестували мільярди дойчмарок. Політики та населення стали набагато серйозніше ставитися до проблеми чистоти Рейну. Вздовж річки встановили стаціонарні пункти вимірювання рівня забруднення води. З’явилася система сповіщення і тривоги, регулярно проводиться аналіз. Концерни і фабрики теж були змушені підлаштуватися під нові умови законодавства. Норми скидів зробили суворішими. Німецькі заводи почали отримувати пільги, якщо інвестують в очисні установки. І це дало результат. Уже наприкінці 1990-х у Рейн повернувся лосось.

Міжнародний захист Дунаю

Для захисту та очищення річки Дунай було створено Міжнародну організацію по реалізації положень Конвенції про охорону ріки Дунай і контролю за їх виконанням. Основна роль МКОРД полягає в контролі виконання положень Конвенції про охорону ріки Дунай, в підготовці та впровадженні програм, націлених на сталий розвиток екосистеми Дунаю і прибережних територій. Поточна діяльність Міжнародної комісії з охорони річки Дунай включає: адаптацію до зміни клімату, управління ризиками повеней, захист і збереження осетрових видів риб, навігацію, вирішення проблем гідроенергетікі. Цікаво, що Україна, як одна з придунайських держав, ще з 1994 р. підписала Конвенцію про співробітництво в області охорони та стійкого користування річки Дунай з 11 Європейськими державами, зокрема Австрією, Болгарією, Хорватією, Чехією, Германією, Румунією, Молдовою, Словенією, Словакією та Угорщиною.

Більше про діяльність цієї організації можна дізнатись на сайті www.icpdr.org

Пропозиції українських учених

 Учені працюють.

Тут ми розміщуємо авторські тексти з цікавою інформацією про Дніпро, пропонуємо новий погляд на його історичне та культурне значення. Інформація регулярно оновлюється, заходьте частіше.